Першу письмову згадку про село Мединя датовано 1441 року в „Історії міст і сіл Української РСР”, а в книзі „Мала історична енциклопедія Галицької Землі” автори проставили дату 1420 рік.
     Професор Прикарпатського національного університету, доктор історичних наук В.В. Грабовецький в своєму першому томі „Нариси історії Прикарпаття” розповідає: За підрахунками відомого польського дослідника П. Домбковського, зробленому ним на основі актів громадських за ХV ст.. Галицька земля мала 395 населених пунктів. Така значна заселеність території порівняно з іншими повітами і землями руського воєводства пояснюється посиланням колонізації Прикарпаття в ХІV – ХV ст..
     Основну масу населення пунктів становили села 378. У всіх повітах налічується 17 міст і містечок ... . За даними дослідження польського вченого П. Домбковського (Поділ адміністративний воєводства Руського і Белзького в ХV ст.., Львів – 1939 р.) та сучасного дослідника П.С. Сіреджука. В Галицькому повіті появляються вперше в письмових джерелах такі населені пункти: Бабинці, Сливки, Мединя, Надорожня, Пнів (1721 рік) та інші. Всі три дати наведені можна вважати правдивими. Хоч населення без сумніву існувало раніше. В Медині існує багато легенд, оповідань, переказів про походження назви села, які передаються з покоління в покоління. Як зазначає В.В. Грабовецький, що вони цікаві своїми художніми домислами. 
Одна з них, яка ввібрала в себе відомості уривчастих оповідей про заснування і походження с. Мединя.
     Село заснував король Данило Галицький. Він Любив їздити в ліс відпочивати на береги річки Лімниці. Тут були дрімучі ліси, непролазні хащі, а місцями гарні галявини в квітах і повно меду в дуплах. Він дуже вподобав цю місцевість. Проїжджаючи на другий берег річки до Блюдник він подумав поставити в долині свою пасіку. Так і зробив. Поставив там одного пасічника, який жив на горбі, там де оселя Остапчука Михайла на Замлинськів вулиці (в минулому Жовтнева, а тепер Бандери). Згодом рід пасічника розмножився і так постало село. Може це відтоді ще існує прізвище Пасєка, яких в декілька в селі.
Люди також розповідають, що в селі існували пивниці для зберігання меду, тобто „медовні”.
     Цей переказ був записаний Семчук (Побуцька) Л.Я. від 85-річної жительки Медині Клим Теклі. Ось що вона розповіла: „На тім місці, де тепер живуть внуки Габльовського Василя жив якийсь чоловік. В зв’язку з весіллям сина він вирішив викопати (вирубати) на подвір’ї бзину, щоб гості мали де потанцювати. Викопуючи її в Великодну п’ятницю (це можна було робити в цей день) земля в цім місці почала зариватись. Покликавши двох вчителів зі школи (один українець другий польський) заставив їх подивитись і копати. Коли вони викопали це дерево то побачили глибоку яму, це була пивниця виложена обтесаним білим каменем, двері були вже поламані. Було цих пивничок аж сім, які були перегороджені одна від одної з проходами посередині. Згодом ці пивниці засипали землею. Люди оповідають, що були ще князівські і королівські пивниці для зберігання меду. Довжина пивниці була дуже великою, тягнулась вони аж до того місця, де зараз обістя Бойчука Михайла. ”
     З переказів старих людей можна дізнатися, що перша хата в селі була побудована на місці, де тепер живе Бойчук Василь. Звідси почали відлік хат в селі. Розказують, що пан хотів, щоб люди будувались на горі. Але люди почали будуватись в долині, там поставили і церкву. 
     З цього можна зробити висновок, що село було підміським службовим селом за князівства. Назву отримало від „медовні” – пивничок для зберігання меду. А також на території села знайдено бронзові речі доби пізньої бронзи.
     Мединя – село, центр сільської ради Галицького р-ну, розташована на правому березі р. Лімниці, за 14 км. від центру (м. Галич) та 12 км. від залізничної станції Боднарів. Населення Медині 1571 чоловік з них учнів школи 253.
     Населений пункт розташований в південно західній частині Галицького р-ну на північний захід від обласного центру м. Івано-Франківськ за 30 км.
Площа села становить близько 5-ти км2, довжина вулиць становить 8 км. Територія простягається у вигляді квадрату. Знаходиться 215 м. над рівнем моря. Лежить в долині річки Лімниці, по боках якої горби та скали. 
     Річка Лімниця витікає з гір урочища „Чорна-ріка” невеличким потічком десь 25 км. за Осмолодою. Лімниця права притока Дністра протяжністю до 122 км. 
     Це всього на всього маленька частка дослідження с. Медині, яка чекає своїх дослідників. Село ще мало досліджене і невивчене.